Вівторок, 19.03.2024, 12:31
Вітаю Вас Гість | RSS

Публічна бібліотека села Немовичі

Меню сайту
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Форма входу

Край, де ми живем

 


 

 

Немовичі мають багату на події історію, славляться своїми людьми. Згідно історичних документів у 1533 році Мартін Межинські вносив податок за 16 будинків, а згодом село належало до замку Степанського.
 
Майже півтисячоліття минуло з тих пір і зараз у Немовичах проживають більше 3000 чоловік населення, село майже повністю газифіковане і телефонізоване, центральні вулиці асфальтовані.  Мандрівку по селу розпочнемо із південної околиці, від сусіднього села Зносичі. Саме тут протікає річка Язвинка, що півкільцем огинає Немовичі. Міс­цеві рибалки люблять проводити тут свій час.
 
Одне з останніх благ цивілізації, яким можуть похвалитись Немовичі - газ. Са­ме з цієї газорозподільної станції розпочалась газифікація села і тепер голубим па­ливом користуються 60 відсотків односельців. Щороку в селі з'являються новобудови. Магазин «Верес» популярний не лише у немовичан, його послугами залюбки користуються проїжджаючі підприємці. Працює на території села  птахопідприємство «Журавушка», де виробництво організоване за новітніми техно­логіями.  Кіоск «Сад та город» з’явився в селі не так давно, але вже став популярним дякуючи Любові Пацьолі  та  Валерію Давидюку. Неподалік  знаходиться магазин «Омега» - один  із комплексу, що належить родині місцевих підприємців Більчиків. Поряд до ваших послуг - магазин запчастин до тракторів та сільськогосподарських машин,  та підприємство  по ремонту двигунів місцевого підприємця Станіслава Мички. На підприємстві  ремонтують сільськогосподарську техніку,виготовляють піноблоки. Тут же  працює спілка підприємців, що займаються виготовленням кованих виробів.
 
Село розбудовується, молоді сім ї зводять нові оселі. Земельна ділянка Грем' яче повністю роздана під забудову.
 
Немовичі мають свій знак, на якому вказаний рік заснування села та зображений символ села — лелека. Гнізда цих  птахів можна побачити в будь – якому куточку села.  До 30-річчя Перемоги у Дру­гій світовій війні споруджений пам'ятний знак. Далі мандруємо до магазину-кафе «У газди» підприємця Р. Цумана, яке обслугову­є весілля та інші події. Інтер’єр кафе облаштований у народному стилі, тут часто відпочиває молодь.
 
Через село протікає ще одна річечка — Руденка  радість місцевого птаства. Вздовж неї, обабіч автотраси, протяглись вулиці  Тиха та ім. Гагаріна.
 
Бутербродна «У Андрія», відома чи не на всю Україну, бо кож­ного дня тут зупиняються поїсти сила-силенна людей. Та й серед немовичан цей заклад користується популярністю, тут завжди є відвідувачі.
 
У господарстві Більчиків діють автомийка, шиномонтаж і хлібопекарня.
 
На території села діє автозаправна станція «Авіас». Заправник - Руслан Рябков. Оператор Василь Одарчук оперативно проводить розрахунки з клієнтами.
 
Наш маршрут пролягає далі — до приватного підприємства Володимира Сидорова, де  виробляють складові частини для будинків дачного типу.
 
На території колишньої тракторної бригади зараз пра­цює спільне підприємство Вадима Пацьоли та Юрія Мички. Тут з відходів деревини виготовляють щепу для потреб Костопільської меблевої фабрики, виробляється гранульоване паливо, дуже популярне в Європі, так звані  тирсогранули. Це  виробництво організується у співпраці із Станіславом Мичкою. На території підприємства знаходиться вишка стільникового зв'язку ЮМС.
 
До торгових  закладів Тинненського  споживчого  товариства належать: буфет ,три магазини, та бар «Серпанок»,  Продавці завжди привітно і ввічливо обслуговують відвідувачів, пропонуючи широкий асортимент  товарів. Крім Немович колектив споживчого товариства обслуговує населення навколишніх сіл:  Зносичі, Тинне, Чудель, Камяне-Случанське.
 
Найпопулярніший у селі магазин, що належить підприємцям  Світлані та Віктору Ковпакам - «Мрія», де можна купити або замовити будь-які товари господарчо- промислової групи. Неподалік магазин приватного підприємця П. Параниці  - «Лілія». ( фото).
 
Надія наших молодих батьків — дитячий садок, у цьому ж приміщенні знаходиться і початкова школа. А в окремому  корпусі навчаються старші учні . Загалом у школі навчаються більше 600 учнів.
 
У одному приміщенні знаходяться центральний фельдшер­сько-акушерський пункт, стоматкабінет та Немовицька дільниця державної ветери­нарної медицини.
 
 У  приміщенні серця села - сільської ради, розмістились відділення зв'язку і кабінет дільничого інспектора.
 
Церковний храм Святої Параскеви Сербської діє з 1881 року. Перша церква була збудована у 1721 році, але згоріла під час пожежі. Нова церква була збудована на пожертвування селян і священика Василя Петровича Божовського. Псаломщиком був Аристарх Федорович Левицький(з 1858 року), пономарем – Іван Васильович Якимович (з 1843 р.). Священик В П. Божовський  почав служити священиком у 1868 році. Вперше відправа у церкві відбулась на свято преподобної Параскеви Сербської. Тому і престольний Празник у Немовичах відмічається у цей  день. За свідченням Боровика Олексія Хомича (1902 р. н.) заклав її місцевий єврей (брат коваля Лейби), кузня якого стояла на вигоні (зараз будинок Ковпака Івана Васильовича). Пізніше цей майстер зірвався з дзвіниці і загинув.
 
Майже все життя віддав служінню в Немовицькому храмі  Василь Дучинський (похований у Немовичах). Добрий слід залишили священики Федір Шилан, Петро Кукурудза, Петро Бичковський, Григорій Крупенко. Кожен з них прагнув, щоб люди знаходили в храмі спокій і благословення. Надійними помічниками  настоятелів були дяки Андрій Мичка та Кіндрат Кірков. З  1993 року і дотепер  духовним наставником у селі є настоятель протоієрей  Володимир. (Зущенко Володимир  Васильович, 1973 року народження), уродженець с. Котів Рівненського району, випускник Одеської духовної семінарії. Багато добрих справ зроблені за сприяння отця Володимира: в храмі облаштували  опалення, поставили огорожу, облагородили територію, викопали у дворі колодязь; впорядковане сільське кладовище, де споруджена каплиця.  За участю та допомогою о. Володимира діють храми у с.Малушка Березнівського району та с.Катеринівка.
 
Діють у селі два молитовні будинки християн віри євангельської.
 
І нарешті Будинок культури, де проходять усі врочисті заходи та святкування.
 
Село розвивається, одружується молодь, народжуються діти, значить життя продовжується. І живе людська пам'ять, як нагадування про сиву давнину, як цей козацький хрест, що зберігся на роздоріжжі ще з часів російсько-турецької війни.
 
Не можна не згадати сьогодні лебедів, якими милуються і немовичани і гості села. Ці граціозні і красиві птахи - символ подружньої вірності - справжня окраса нашого села. Був час, коли хтось із людей образив красенів-лебедів і вони  покинули озеро. Проте цієї весни птахи повернулись.
Пошук
Календар
«  Березень 2024  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031
Друзі сайту